ЯК НАЛАГОДИТИ ПРОЦЕС ВИКОНАННЯ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Безумовний обов'язок батьків полягає в тому, щоб налагодити процес виконання домашніх завдань. Сюди входить й організація робочого місця, й уточнення розпорядку дня — з тим, Щоб виділити на приготування уроків необхідний час, і визначення послідовності приготування уроків. Крім того, спочатку діти припускаються багатьох помилок і помарок через невміння розподіляти увагу, надмір¬не напруження, швидку втомлюваність. Присутні під час виконан¬ня першокласником домашніх завдань батьки підбадьорюють його, пояснюють, якщо дитина щось не зрозуміла або забула, але не під¬міняють її діяльність своєю. Звичайно, потрібно вимагати, щоб домашнє завдання було виконане чисто, акуратно, красиво. Але всі ці вимоги повинні залишатися в межах можливостей дитини.
Не мають рацію ті батьки, які примушують переписувати до¬машні завдання по десять разів. Досягнувши навіть невеликих ус¬піхів, можна закріпити їх наступного дня. «Ривки» ж не приносять позитивного ефекту.
Сьогодні першокласник із сльозами на очах перепише роботу десять разів, а завтра виконає завдання недбало, оскільки батьки були зайняті і не перевірили якість роботи. Як наслідок дитина може почати хитрувати, враховувати зайнятість і настрій батьків, а власної відповідальності у неї так і не сформується.
Але поступово дитині буде потрібно все менше часу для організації занять. Тому безпосередньо участь батьків у виконанні уроків можна буде замінити тільки присутністю. У цьому випадку батьки можуть обмежитися контролем якості виконання завдань. Незмін¬ними залишаються лише інтерес та увага до життя першокласника, уміння радіти його успіхам, а при першій появі труднощів у навчан¬ні або спілкуванні ви, звичайно, повинні допомогти малюкові.
Значне хвилювання відчуває першокласник, коли йому почи¬нають ставити оцінки. Приємно, коли це стабільно високі оцінки. Але не припустимо, щоб дитина на цій підставі відчула свою пере¬вагу перед іншими, щоб, розпитуючи дітей про їх оцінки, хвали¬лася своїми, товаришувала тільки з тими, хто добре вчиться. Слід побоюватися, щоб мотиви пізнавальної діяльності не підмінилися мотивами отримання високих оцінок за будь-яку ціну й будь-який спосіб. Оцінка не повинна стати самоціллю, вона лише вінчає гар¬ну, добросовісну роботу.
Якщо оцінки спочатку недостатньо високі, потрібно розібрати¬ся у причинах такого стану справ. Повільність, неуважність і неакуратність є частими супутниками пертих невдач дитини. Часто у ді¬тей виникають труднощі з виконанням письмових робіт. Послідовні, доброзичливі заняття вдома допоможуть виправити становище: прискорити темп діяльності, підсилити концентрацію уваги, поліп¬шити почерк. Обов'язково повинно бути відмічене старання дитини і висловлена упевненість, що навчання незабаром налагодиться.
У тих випадках, коли у дитини стабільні труднощі протягом досить тривалого часу і поради вчителя не допомагають поліпшити становище, рекомендуємо звернутися по допомогу до психологічної або медико-педагогічної консультації.
Фахівці разом із батьками допоможуть дитині подолати труднощі початкового етапу навчання, причому так, щоб негативно не вилинути на її характер і не підірвати здоров'я. Доброзичливе ставлення дорослих допоможе першокласникові не занепасти духом.
А зараз конкретно розглянемо, що є доцільним і чого не слід робити батькам під час спільного виконання уроків й узагалі, як привчити дитину до виконання домашніх завдань.
Перевірте, чи правильно організоване робоче місце дитини. Воно повинне бути достатньо освітлене. Джерело світла має знаходитися спереду і зліва, щоб на зошит не надала тінь від голови або від руки. Під час виконання уроків на столі не повинно бути ніяких зайвих предметів.
Приступити до виконання домашнього завдання краще за все через годину-півтори після повернення зі школи, щоб дитина встиг¬ла відпочити від занять, але ще не втомилася і не перевозбудилася від домашніх розваг та ігор із товаришами. Тут, звісно, йдеться про дитину, яка не відвідує групу продовженого дня. Діти, що відвідують її, виконують домашні завдання у школі. Удома вони повинні відпочити, розважитися, поспілкуватися з батьками і друзями. Якщо дитина зайнята якими-небудь іншими важливими справами (наприклад, відвідує гурток або спить після обіду, що для молодшого школяра дуже корисно), то, звичайно, можна сідати за уроки й пізніше. Але у будь-якому випадку не можна відкладати це на вечір. Дітям, що займаються в другу зміну, доцільніше робити домашні завдання вранці.
Батьки часто вимагають, щоб дитина не вставала з-за столу, поки не приготує всі уроки. Це неправильно. Для 7-річної дитини час безперервної роботи не повинен перевищувати 15-20 хвилин, у 4 класі початкової школи він може досягати 30-40 хвилин. Перерви не по¬винні бути тривалими — достатньо 5 хвилин, якщо вони заповнені інтенсивним фізичним навантаженням. Можна протягом цих 5 хвилин пограти з дитиною в м'яч. Якщо удома є спортивний комплекс, дитина може полазити по канату і кілька разів підтягтися на тур¬ніку. Якщо всього цього немає, можна пострибати через скакалку, зробити декілька присідань, нахилів.
Коли радиш батькам не перевтомлювати молодшого школяра дуже довгими безперервними заняттями, нерідко чуєш у відповідь: «У школі ж він може висиджувати 45 хвилин!» Але не забувайте: сьогодні він вже відсидів 4 уроки. Саме через це його працездатність тепер знизилася.
У жодному випадку не давайте дитині додаткових домашніх завдань, окрім тих, які дали в школі. Не примушуйте переписувати погано виконану класну роботу. Можна запропонувати перевірити її і виправити помилки, але переписувати не треба. Повторне вико¬нання вже зробленого (хай і з помилками) завдання сприймається як безглузда, нудна справа. Воно зводить нанівець завдання займа¬тися, позбавляє віри у власні сили.
З 6-річними школярами взагалі не слід проводити удома жодних навчальних занять, їм не задаються домашні завдання. Це виклика¬но підвищеною стомлюваністю 6-річних дітей. Якщо, окрім шкіль¬них занять, у них будуть ще й домашні, то може наступити нервова перевтома, що серйозно шкодить здоров'ю дітей і різко знижує їхні шкільні успіхи. З шестирічками вдома треба займатися так само, як з дошкільниками: грати, малювати, ліпити, конструювати.