Освітня програма ЗЗСО

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ЗЗСО Гришинського НВК РМР

Роменської міської ради

Сумської області

на 2022–2023 навчальний рік

 

Освітня програма

ЗЗСО Гришинського НВК Роменської міської ради Сумської області

1. Пояснювальна записка.

Тип закладу – заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів – заклад дошкільної освіти.

1. 1. Інформаційна карка

№ з/п	Відомості	Показники
1	Повна назва закладу	Гришинський навчально-виховний комплекс: заклад загальної середньої освіти І-ІІ тупенів – заклад дошкільної освіти Роменської міської ради Сумської області
2	Адреса, телефон, e-mail	вулиця Миру,35 с. Гаврилівка, Роменський район., Сумська область 42052,  E-mail: grishinonvk@ukr.net, panalik@ukr.net
3	ПІП Директора	Картавий Олег Миколайович
4	Кількість учнів	57
5	Кількість повних класів	7
6	Кількість класів із них: 1-4	4
7	Кількість класів 5-9	3
8	Навчаєтся індивідуально	9
9	Кількість учнів ВПО	2
9	Режим роботи ЗЗСО:	5-ти денний
10	Час роботи	7.30 – 16.30
11	Початок навчань	8.30
12	Всього працівників:	23 особи
13	Педагогічний персонал	17 осіб
14	Обслуговуючий персонал	6 осіб

 

Вступ.

 Освітня програма ЗЗСО І-ІІ ступенів Гришинського НВК Роменської міської ради Сумської області  на 2022-2023 навчальний  рік розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р). Освітня програма враховує вимоги Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019р. №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової школи») (у 1-4-х класах), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020р. №898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» (у 5 класі), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою, Державного стандарту базової середньої освіти Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1392 (у 6-9 класах) та на підставі типових освітніх програм, затверджених наказами МОН України від 08.10.2019р. №1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»; від 08.10.2019р. №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»; від 19.02.2021р. № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»; від  20.04.2018р. №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у 5-х класах ЗЗСО за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» (лист МОН України від 06.08.2021 №4.5/2303-21), постанова МОЗ України від 06.09.2021 року №10 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку із  поширенням коронавірусної  хвороби COVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року №630 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»; Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти (наказ МОЗ України від 25.09.2020 №2205). У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації та військовими подіями, що  мають місце в Україні, забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2022/2023 навчальному році в закладі можливе через впровадження дистанційного навчання за допомогою платформ Zoom, Google диск, Google Classroom, Google Meet.

Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня. Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення  учнями  результатів  навчання  (компетентностей),  визначених  Державним стандартом.

Дана  освітня програма  схвалена  педагогічною  радою  закладу освіти та затверджена директором, оприлюднюються  на веб-сайті  закладу  освіти.

На основі освітньої програми заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Мета  і  завдання освітньої програми  ґрунтуються на визначеній Законом України «Про освіту» меті повної загальної освіти, що передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до вдосконалення  і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма для 1-4 класів визначає вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

 -   дитиноцентрованості і природовідповідності;

-    узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-    науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-    наступності і перспективності навчання;

-    взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-    можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-    творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-    адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

У процесі реалізації Типової освітньої програми передбачено використання  внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Мета  базової школи (5 клас)

 Зберігаючи наступність із початковою школою  забезпечуємо    подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо  здатність до  творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо  ціннісне ставлення до держави,  рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових  компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати  свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання,  відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного  самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне  використання української мови в різних  комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому  процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною  мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного  спілкування;

3) математична  компетентність, що передбачає виявлення простих математичних  залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням  математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в  особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають  формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі  спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених  дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою  компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе  частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що  передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил  природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості  збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання  нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних  навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості,  рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і  можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,  активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних  ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних  народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і  збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької  творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних  здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність  брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність  для досягнення  цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя  ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

МЕТА: забезпечення єдиної лінії розвитку  особистості школяра;  формування духовної культури та цілісних світоглядних уявлень у дитини. 

Пріоритетні завдання діяльності педагогічного колективу школи:

- створення умов для здобуття якісної освіти в умовах  освітнього  процесу;

- формування у дітей основ культури споживання та екологічної свідомості через впровадження ідей освіти для сталого розвитку;

- сприяння формуванню у школярів лідерських якостей особистості;

- формування світогляду школярів засобами художнього слова;

- оптимізація взаємодії з батьками;

-модернізація матеріально-технічної бази та програмно-методичного забезпечення закладу.

Мета базової школи ІІ ступеня (6-9 класи) визначає зміст та організацію освітнього процесу, забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку здобувачів освіти. Заклад активно використовує педагогіку партнерства (співробітництва), що ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості, рівного доступу до освіти, створення умов для соцільно-психологічного захисту учасників освітнього процесу. Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень.

Освітня програма  спрямована на:

• диференційоване та індивідуальне навчання на всіх ступенях вільного застосування вчителями різних методик  навчання та виховання;
• результати навчання та формування ключових компетентностей здобувачів освіти;
• розширення повноважень вчителів, учнів, батьків в управлінні закладом, вирішенні методичних, педагогічних, фінансових питань, завдань розвитку матеріальної бази;
• утвердження в школі атмосфери гуманізму, поваги до особистості вчителя і учня;
• формування у здобувачів освіти національної самосвідомості, правової культури та громадянської відповідальності.

Мета та завдання діяльності закладу.

Мета діяльності закладу полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного учня, його морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного зростання та вихованні громадянина демократичного суспільства, який здатний навчатися протягом життя, оберігати цінності національної культури та громадянського суспільства.

Перед закладом поставлені такі цілі освітнього процесу:

 - забезпечення засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державних освітніх стандартів;

 - забезпечення наступності освітніх програм усіх рівнів;

- створення основи для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

- формування позитивної мотивації учнів до навчальної діяльності;

 - забезпечення соціально-педагогічних відносин, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;

 - підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

 - проведення атестації та сертифікації педагогів;

 - цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази гімназії;

 - забезпечення якісного виконання освітньої програми в умовах дистанційного навчання під час введення карантину та війни.

Особливості й умови роботи закладу:

• мова навчання – українська;
• режим навчання п’ятиденний;
• початок роботи 7.30, початок занять –  8.30;

-   тривалість уроків у початковій, основній  школі  відповідно до статті 15 розділу ХІІ Закону України «Про освіту», пункту 4 статті 10 Розділу ІІІ  Закону України «Про повну загальну середню освіту», розділу V Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України від 25.09.2020 року №2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»,   становить: у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин, у 5-9-х класах – 45 хвилин, а різниця в часі навчальних годин 1-4-х класів обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять, консультацій з учнями, відповідно до розкладу;

• тривалість перерв відповідно до санітарногігієнічних норм складає:

 10 хв. – малі перерви, 20 хв. – великі (після 2 і 4 уроків).

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.

В закладі передбачено такі рівні повної загальної середньої освіти:

• початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);
• базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас).

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років, відповідно до пп. 4-5 статті 12 Закону України «Про освіту». Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

   Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Початкова освіта забезпечує формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

 Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Освітня програма  початкової  освіти  передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

«Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником», – йдеться також у законі.

Для тих, хто розпочав навчання у 2018 році  й пізніше, тривалість здобуття повної середньої освіти становитиме 12 років.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти (5 клас), відповідно до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 19 лютого 2021 року № 235.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Учні 6-9 класів розпочинають здобуття базової середньої освіти з 1 вересня поточного навчального року відповідно до типової освітньої програми закладів загальнох середньої освіти ІІ  ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 20.04.2018 року  лютого 2021 року № 405. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

3. Загальний обсяг навчального навантаження.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів складає  3430 годин/навчальний рік:

• для 1-го класу  – 805 годин/навчальний рік,
• для 2-го класу  – 875 годин/навчальний рік,
• для 3–го  класу – 875 годин/навчальний рік, 
• для 4-го класу – 875 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5–9-х класів  складає 5442,5 годин/навчальний рік:

• для 5-го класу (рекомендоване) – 1015 годин/навчальний рік,

Загальний обсяг навчального навантаження  для учнів 5-го класу відповідає  загальному обсягу навчального навантаження, визначеному у Державному стандарті базової середньої освіти (додаток 23) та Типовій освітній програмі для 5-9 класів (додаток 3).

Загальний обсяг річного навчального навантаження для кожної галузі в освітній програмі  встановлено у межах вказаного  в Державному стандарті та Типовій освітній програмі  діапазону  мінімального та максимального показників.

Загальний  обсяг  навчального навантаження  учнів розподіляється між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами.

Загальний обсяг річного навчального навантаження із навчанням українською  мовою (5-6 класи) згідно з типовим планом наведено в Таблиці 1.

Таблиця 1

Загальний обсяг навчального навантаження для 5 класу

Назва освітньої галузі	Навчальне навантаження	Кількість годин на клас
		Рекомендоване	Мінімальне	Максимальне
Мовно – літературна	На тиждень	11	10	13
	На рік	385	305	455
Математична	На тиждень	5	4	6
	На рік	175	140	210
Природнича	На тиждень	2	1,5	3
	На рік	70	52,5	105
Соціальна і здоров'язбережувальна	На тиждень	1,5	1	3
	На рік	52,5	35	105
Громадянська та історична	На тиждень	1	1	2
	На рік	35	35	70
Технологічна	На тиждень	2	1	3
	На рік	70	35	105
Інформатична	На тиждень	1,5	1	2
	На рік	52,5	35	70
Мистецька	На тиждень	2	1	3
	На рік	70	35	105
Фізична культура	На тиждень	3	3	3
	На рік	105	105	105
Усього	На тиждень	29
	На рік	1015
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій  та групових занять	На тиждень
	На рік
Загальна кількість навчальних годин  (без урахування поділу на групи, що фінансуються  з державного бюджету	На тиждень	29
	На рік	1015
Гранично допустиме річне навантаження	На тиждень	28
	На рік	980

     Керуючись показниками  загальної кількості навчального навантаження, визначеними в таблиці 1 за освітніми галузями,  визначено обсяг фактичного річного  навантаження  для 5 класу (відповідно до рекомендованої кількості годин на тиждень, таблиця 2.)       

Таблиця 2

        Загальний  обсяг  фактичного річного  навантаження для 5 класу у 2022-2023 н.р.        

Назва освітньої галузі	Навчальне навантаження	Кількість годин
Мовно-літературна	На тиждень	11,5
	На рік	402,5
Математична	На тиждень	5
	На рік	175
Природнича	На тиждень	2
	На рік	70
Соціальна і здоров'язбережувальна	На тиждень	1,5
	На рік	52,5
Громадянська та історична	На тиждень	1
	На рік	35
Технологічна	На тиждень	2
	На рік	70
Інформатична	На тиждень	1
	На рік	35
Мистецька	На тиждень	2
	На рік	70
Фізична культура	На тиждень	3
	На рік	105
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових  освітніх компонентів, проведення  індивідуальних консультацій та  групових занять	На тиждень	-
	На рік	-
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	На тиждень	26+3
	На рік	910+105
Гранично допустиме навантаження учнів****	На тиждень	28
	На рік	980
Гранично допустиме навантаження учнів****	На тиждень	28
	На рік	980

                    

• для 6-го класу – 1032,5 годин/навчальний рік,
•  для 7-го класу – 1120 годин/навчальний рік,
• для 8-го класу – 1120 годин/навчальний рік,
• для 9-го класу – 1155  годин/навчальний рік.

   Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у  навчальних планах початкової та основної школи   (додаток 1 – для 1-2  класів, додаток  2 – для 3 - 4 класів, додаток 3 - для – 5 класу, додаток 4 – для 6-9 класів).

   Навчальні плани Гришинського НВК Роменської міської ради Сумської області охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка передбачає години на предмети, індивідуальні заняття та консультації, індивідуальні консультації  та  групові заняття.

     Навчальні плани дають цілісне уявлення про зміст і структуру  кожного рівня освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають  гранично допустиме тижневе навантаження учнів, передбачають реалізацію освітніх галузей через окремі предмети відповідно до Державних освітніх  стандартів.

   4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями.

  Відповідно до пп.1-2 статті 20 Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту»,  Положення про інклюзивне навчання із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №588 від 09.08.2017 року, в рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар҆єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 року №366-р передбачено умови для  інклюзивних класів, навчання осіб з особливими освітніми потребами. Індивідуальні навчальні програми та індивідуальні навчальні плани для учнів  розробляються педагогічними працівниками за участю одного з батьків (законних представників) відповідно до можливостей дитини з використанням Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку та  з урахуванням рекомендацій комунального закладу інклюзивно-ресурсного центру Роменської міської ради Сумської області.

 Індивідуальне навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття  загальної середньої освіти, затвердженого наказом  Міністерства освіти і науки  України від 12 січня 2016 року № 8 у редакції наказу Міністерства освіти і науки  України від 10 липня 2019 року №955, на підставі довідок про потребу дитини у домашньому догляді та заяв одного з батьків чи осіб, які їх замінюють. Відповідно до п.2 розділу І Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти заклад може організовувати здобуття освіти здобувачами за різними формами (екстернат, сімейна, педагогічний патронаж).

Освітню програму укладену за освітніми галузями, визначеними в Державних стандартах та Типових освітніх програмах, а саме:

початкова освіта 1-4 класи (за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.),

освітні галузі:

мовно – літературна;

іншомовна;

математична;

я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна й здоров҆язбережувальна;

технологічна;

інформативна;

мистецька;

фізкультурна;

5 клас як адаптаційний цикл базової середньої освіти (за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної  середньої   освіти, затвердженої наказом  МОН України від 19.02.2021р. № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»,

освітні галузі:

мовно – літературна;

математична;

 природнича;

соціальна і здоров҆язбережувальна;

громадянська та історична;

технологічна;

інформатична;

мистецька;

фізична культура;

базова освіта, 6-9 класи (за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 року №405),

освітні галузі:

мови і літератури;

суспільствознавство;

мистецтво;

математика;

природознавство;

технології;

здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у навчальних програмах, обраних для викладання предметів інваріантної складової  навчального плану.

      Особливістю освітнього процесу в 1-4 класах  є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні.

       У навчальному  плані  для 1-2, 3-4  класів:

• • у 1-му  класі (програма Савченко О.Я.)  освітні галузі  «Мовно – літературна»  реалізується через  предмети – інтегрований курс «Навчання грамоти», «Іншомовна» - через предмет «Англійська мова»,  «Математична» - через  предмет «Математика»,  «Мистецька» через предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», «Фізкультурна» - через предмет «Фізична культура», «Технологічна» - через предмет «Дизайн і технології».  Три години інтегрованого  курсу «Я у світі»   розподіляються   між такими освітніми галузями:  природнича,  соціальна та  здоров'язбережувальна,  громадянська та історична;
  • у  2-му  класі  (програма Савченко О.Я.)  освітні галузі  «Мовно – літературна»  реалізується через  предмети –  «Українська мова» та «Читання», «Іншомовна»  - через предмет «Англійська мова»,  «Математична» - через  предмет «Математика»,  «Мистецька» через предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», «Фізкультурна» - через предмет «Фізична культура», «Технологічна» - через предмет «Дизайн і технології»,  «Інформатична» - через «Інформатика».  Три години інтегрованого  курсу «Я у світі»   розподіляються   між такими освітніми галузями:  природнича,  соціальна та здоров'язбережувальна,  громадянська та історична.
  • у 3-му  класі   (програма Савченко О.Я.)  освітні галузі  «Мовно – літературна»  реалізується через  предмети –  «Українська мова» та «Літературне читання», «Іншомовна»  - через предмет «Англійська мова»,  «Математична» - через  предмет «Математика»,  «Мистецька» через предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», «Фізкультурна» - через предмет «Фізична культура», «Технологічна» - через предмет «Дизайн і технології»,   «Інформатична» - через предмет «Інформатика».  Три години інтегрованого  курсу «Я у світі»   розподіляються   між такими освітніми галузями:  природнича,  соціальна та здоров'язбережувальна,  громадянська та історична;
  • у 4-му  класі   (програма Савченко О.Я.)  освітні галузі  «Мовно – літературна»  реалізується через  предмети –  «Українська мова» та «Літературне читання», «Іншомовна»  - через предмет «Англійська мова»,  «Математична» - через  предмет «Математика»,  «Мистецька» через предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», «Фізкультурна» - через предмет «Фізична культура», «Технологічна» - через предмет «Дизайн і технології»,   «Інформатична» - через предмет «Інформатика».  Три години інтегрованого  курсу «Я у світі»   розподіляються   між такими освітніми галузями:  природнича,  соціальна та здоров'язбережувальна,  громадянська та історична.

     Наскрізні лінії («Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність») є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів; соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

   В межах  природничої освітньої галузі  у  5 класі вивчається інтегрований   курс «Пізнаємо природу»;  соціальної і здоров҆язбережувальної -  інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут», етика; громадянської та історичної – «Вступ до історії України та громадянської освіти»; технологічної – «Технології»; мистецької – вивчається два предмети: образотворче мистецтво, музичне мистецтво.

6 клас –  інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Освітня галузь  «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» та   «Музичне мистецтво»  у  6 -7 класах,  інтегрованим курсом «Мистецтво» у 8-9 класах, освітня галузь «Технології»  реалізується у 6-9 класах через предмети «Трудове навчання» та  «Інформатика», освітня галузь «Здоров'я і фізична культура»  - окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура», освітня галузь «Математика» - через предмети  «Математика» у 6 класі, «Алгебра» у 7-9 класах, «Геометрія» у 7-9 класах, галузь  «Природознавство» - через предмети «Біологія» та «Географія у 6-9 класах, «Фізика»  та «Хімія» у 7-9 класах. Вивчення іноземної мови надає можливість більш глибоко вивчати та досліджувати історію і культуру різних країн та народів.   Англійська мова вивчається з 1 класу по 9 клас.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти початкової, базової школи.

Зміст програми  має потенціал для формування у здобувачів освіти 1-2, 3-4  класів  таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які мають реалізувати педагоги у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти базової школи.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

курси за вибором;

проєктну діяльність;

позакласну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Необхідною  умовою  формування  компетентностей  є  діяльнісна спрямованість навчання,  яка передбачає постійне включення учнів до різних видів  педагогічно  доцільної  активної  навчально-пізнавальної  діяльності,  а також  практична  його  спрямованість.  Доцільно,  де  це  можливо,  не  лише показувати  виникнення  факту  із  практичної  ситуації,  а  й  по  можливості перевіряти  його  на  практиці  й  встановлювати  причинно-наслідкові  зв’язки.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі  міжпредметних і  внутрішньо-предметних зв’язків,  а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних  і  організаційно-методичних.  їх  використання  посилює  пізнавальний  інтерес  учнів  до навчання  і  підвищує рівень їхньої загальної культури,  створює  умови  для систематизації  навчального  матеріалу  і  формування  наукового  світогляду.

Учні  набувають  досвіду  застосування  знань  на  практиці  та  перенесення  їх  в нові ситуації.

5. Перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм.

Робочий навчальний план на 2022-2023  навчальний рік складається на основі таких типових робочих планів:

№ З/П	Класи	Типовий навчальний план	Типова навчальна програма	Робочий навчальний план
1	1-2	Типовий навчальний  план  для 1-2 класів початкової школи	Типова освітня програма для 1-2 класі закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О.Я.Савченко Наказ МОН України  від 08.10.2019р. № 1272	Додаток 5
2	3-4	Типовий навчальний  план  для 3-4 класів початкової школи	Типова освітня програма для 3-4 класі закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О.Я.Савченко Наказ МОН України  від 08.10.2019р. № 1273	Додаток 5
3	5	Типовий навчальний  план  для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (додаток 3)	Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти Наказ МОН  від 19.02.2021р.  № 235	Додаток 6
4	6-9	Навчальний  план  закладів загальної середньої освіти   навчанням українською мовою  (таблиця 1)	Типова освітня програма закладів загальної середньої  освіти  ІІ ступеня Наказ МОН України від 20.04.2018р. №405	Додаток 7

5 клас.

Відповідно до  навчального  плану в  освітній   програмі  визначено   перелік   модельних  навчальних  програм,  що  буде  використовуватися   в освітньому процесі у 2022-2023 навчальному році. Модельні навчальні програми спрямовані  на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, тому  під час формування переліку цих програм  враховувано  низку чинників, а саме: особливості та потреби учнів в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей, варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин.

Перелік модельних  програм   охоплює досягнення учнями результатів навчання з усіх  визначених Державним стандартом освітніх галузей. Вибір модельних навчальних програм здійснено з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року).

Педагогічний колектив закладу у 2022-2023 навчальному році у 5 класі  буде   використовувати в освітньому процесі:

• модельні навчальні програми із зазначенням у них кількості годин, необхідної на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), їхнього змісту та видів навчальної діяльності учнів.

На основі модельної  навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчителі складатимуть календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої  освіти  є  неприпустимим.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу  освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.

Перелік модельних навчальних  програм  5 клас

у 2022-2023  навчальному році

№	Клас	Назва програми (тип курсу, назва, класи)	Навчальний предмет	Автор	Коли і ким надано	Кількість годин
						за програмою	фактично
5 клас
1	5	Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Українська мова	Заболотній О.В. Заболотній В.В. Лавринчук В.П., Плівачук К.В. Попова Т.Д.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	140
2	5	Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Українська література	Авраменко О.М.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	70
3	5	Модельна навчальна програма «Зарубіжна література.                      5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Зарубіжна література	Ніколенко О., Ісаєва О., Кліменко Ж., Мацевко-Бекерська Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В., Тіхоненко С., Вітко М.,     Джангобекова Т.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	70
4	5	Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Англійська мова	Редько В. Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І., .Коваленко О.Я., Коропецька І.Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	122
5	5	Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Математика	Істер О.С.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	175
6	5	Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	70
7	5	Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	35
9	5	Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» » для закладів загальної середньої освіти	Вступ до історії України та громадянської освіти»	Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба В.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	35
10	5	Модельна  навчальна програма «Технології. 5-6 класи»  для закладів загальної середньої освіти	Технології	Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С., Приходько Ю.М.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	70
11	5	Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Інформатика	Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	35
12	5	Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи»  для закладів загальної середньої освіти	Музичне мистецтво	Масол Л. М., Просіна О. В.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	35
13	5	Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи»  для закладів загальної середньої освіти	Образотворче мистецтво	Масол Л. М., Просіна О. В.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	35
14	5	Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Фізична культура	Педан О.С., Боляк А.А., Коломоєць Г.А., Ребрина А.А., Деревянко В.В., Стеценко В.Г., Остапенко О.І., Лакіза О.М., Косик В.М.	Наказ   Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795	105

      

6. Форми організації освітнього процесу та методи навчання.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Урок залишається визначальною формою освітнього процесу. Процес навчання в школі визначається системою дидактичних принципів, що випливають із його закономірностей. Дидактичні принципи слід враховувати й під час вибору методів навчання, за допомогою яких учитель повинен поступово, систематично навчати учнів, подавати їм навчальний матеріал доступно, наочно, науково, дбати, щоб учні виявляли самостійність та активність і свідомо засвоювали його. Метою навчання є формування компетентностей. Сучасний урок – це компетентнісно зорієнтований урок, авторський урок. Учителі навчають учнів, забезпечують їх активність, самі визначають, коли вони є джерелом інформації, а коли – підручник, відео, навчальне обладнання, Інтернет, тощо. Нові стандарти гарантують учителям професійну свободу.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

 Академічні права і свободи учителя закріплені  в Законі «Про освіту» (ст.1. п1.2; ст.54.п.1). Кожен урок має певну структуру, що визначає послідовність його етапів. Форми, методи, технології, зміст матеріалу, використовується, враховуючи конкретні умови роботи, з метою забезпечення  досягнення конкретних очікуваних результатів уроку.

МОН України зазначає, що формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Пріоритетом  організації освітнього процесу у 1-4 класах є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності.

Освітній процес педагогічний працівник зорієнтовує на реалізацію освітньої програми закладу загальної середньої освіти. Відповідно до неї добирає змістове наповнення, дидактичні засоби навчання, облаштовує освітнє середовище. Обсяг обраних учителем для реалізації освітньої програми навчальних матеріалів має відповідати віковим та індивідуальним можливостям учнів їх опрацьовувати протягом відведеного для кожного класу навчального часу. Добираючи змістове забезпечення вивчення предметів, рекомендуємо передбачити можливості використання цифрових засобів в умовах очного навчання, що за потреби може стати основою для організації дистанційного навчання. Навчальний день у 1 – 4 класах Нової української школи розпочинати ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності. На ранкову зустріч бажано відводити перші 15 хвилин навчального дня, що регламентують під час розроблення розкладу дзвінків для 1 – 4 класів. Решту часу навчального дня необхідно розподілити між уроками та перервами відповідно до кількості годин навчального плану, що є академічними годинами, та тривалості уроків, визначеної у Законі України «Про загальну середню освіту».

Пріоритетну роль в організації освітньої діяльності молодших школярів необхідно надавати активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні вiдповiдi, робити висновки. Ефективними є колективні, групові й індивідуальні творчі справи, використання проєктних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодших школярів в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в освітньому процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції, формування в учнів цілісної картини світу.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи молодшими школярами відіграють спостереження і власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції, дидактичні ігри; уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку її уяви, фантазії, мислення, концентрують увагу. Форму роботи, зміст завдань, спосіб зворотного зв’язку вчитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностувальних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, із урахуванням їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання.

Однією із пропонованих форм роботи є екскурсія. Вона дає змогу проводити спостереження, вивчати тіла і явища природи в природних або штучно створених умовах.

Актуальна самоосвітня діяльность учнів у позаурочний час. Її зміст, характер, форми роботи скеровує вчитель через пропозицію дидактично доцільних домашніх завдань. Їх метою є самовдосконалення учнів з урахуванням результатів формувального оцінювання. Домашні завдання мають забезпечувати диференціацію освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей здобувачів освіти, їх пізнавальних інтересів та готовності самостійно виконувати те чи інше завдання.

       Під час вибору домашнього завдання, визначення його обсягу необхідно враховувати часові затрати дитини на виконання, сумарний час виконання домашніх завдань із різних предметів у співвіднесенні з вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ 25.09.2020 № 2205, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2020 р. за № 1111/35394), якими визначено, що «тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше ніж 1 година у 3 – 4 класах. Учням 1–2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час» (пункт 6 розділу V).

 Основними формами організації освітнього процессу в 5 класі є такі типи уроку:

-  формування компетентностей;

-  розвитку компетентностей;

-  перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-  корекції основних компетентностей;

-  комбінований урок.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей,  фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів  (матеріально-технічного, кадрового,  навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня. З метою належної  організації освітнього процесу формуються класи, інклюзивні, з дистанційною  формою здобуття освіти.

  Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002р. наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012р. наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016р.) клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватися у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ 25.09.2020р. № 2205, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2020р. за № 1111/35394), якими визначено, що «тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше ніж 1 година  5 класі.

Основними формами організації освітнього процессу в 6-9 класах є різні типи уроку:  формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;  корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності, дослідженнях. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Практичні заняття та заняття - практикуми також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань. Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з таких компонентів у початковій школі.

      - Кадрове забезпечення освітньої діяльності в 1-4 класах.

При доборі педагогічних кадрів директор керується чинними документами: Конституцією України, КзПП України. Освітній процес у школі І ступеня забезпечують 4 учителів початкових класів і 2 учителів-предметників, , всі - фахівці.

Вищу освіту мають 4  педагогів (66,7%); ; І кваліфікаційну категорію - 2, (33,3%)  II кваліфікаційну категорію – 2, 33,%; спеціалісти – 2, 33,3%; створено необхідні умови для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

- Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (навчальні програми та підручники):

1-2 класи - Типова освітня програма для 1-2 класі закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О.Я.Савченко. Наказ МОН України  від 08.10.2019р.  № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;

3-4 класи - Типова освітня програма для 3-4 класі закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О.Я.Савченко. Наказ МОН України  від 08.10.2019р. № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».

Методичні рекомендації про викладання у початковій школі у 2021/2022 навчальному році (додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 22.09.2021 р. № 1/9-482).

Стан забезпечення підручниками - 100%.

Використовуються посібники, рекомендовані до використання Міністерством освіти і науки України (зошити з друкованою основою, таблиці, плакати тощо);  додаткові засоби навчання - дидактичний роздатковий матеріал тощо.

 Інформаційне забезпечення освітньої діяльності здійснюється через  Вебсайт, підключення закладу до мережі Інтернет.

- Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (щомісячні звіти), приміщення використовуються за призначенням: класні кімнати - 4; кабінет інформатики - 1; спортзала - 1; бібліотека з читальною залою - 1; їдальня -1; спортивних майданчиків – 2 облаштовані відповідно до вимог відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018р. № 283, що відповідає типовому переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи, наказ МОН України від 07.02.2020р. №143.

- Якість проведення навчальних занять (через аналіз уроків), забезпечується учителями відповідно до обраних форм уроків, методів і прийомів роботи з дітьми, підходів до організації освітнього процесу. Контроль за якістю навчальних занять обумовлений графіком внутрішкільного контролю, контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення.

- Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей),

з метою аналізу рівня засвоєння учнями 1-2 класів навчального матеріалу у розрізі навчальних предметів, в кінці навчального року; моніторинг рівня навченості учнів 3-4 класів щосеместру; моніторинг якості знань учнів у розрізі навчальних предметів (щосеместру);  моніторингові дослідження рівня сформованості ключових компетентностей учнів у розрізі класів та ключових компетентностей (у кінці року).

Проведення діагностувальних контрольних робіт.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти у початковій школі:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• котроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розроблення рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з  таких компонентів у 5 класі та 6-9 класах.

- Кадрове забезпечення освітньої діяльності у 5 класі та 6-9 класах .

Освітній процес у школі ІІ ступеня забезпечують  13 учителів-предметників, всі - фахівці.

Вищу освіту мають 13  педагогів (100%); спеціалістів вищої кваліфікаційної категорії - 3,( 23%); І кваліфікаційну категорію – 5, (38,5%);  II кваліфікаційну категорію – 3, (23%); спеціалісти – 2 (15, 5%); створено необхідні умови для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

-  Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності:

5 клас - Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Наказ МОН України від 19.02.2021р. № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;

6-9 класи - Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня. Наказ МОН України від  20.04.2018р. №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа». Наказ МОН України від 06 серпня 2021 року №4.5/2303-21.

Стан забезпечення підручниками - 100%.

Використовуються посібники, рекомендовані до використання Міністерством освіти і науки України (зошити з друкованою основою, таблиці, плакати тощо);  додаткові засоби навчання - дидактичний роздатковий матеріал тощо. Інформаційне забезпечення освітньої діяльності здійснюється через  вебсайт, підключення закладу до мережі Інтернет.

- Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (щомісячні звіти),  приміщення використовуються за призначенням: 9 навчальних кабінетів, кабінет інформатики - 1; спортзала - 1; бібліотека з читальною залою - 1; їдальня -1; спортивних майданчиків – 2. Вчителі на уроках використовують різноманітні технічні засоби навчання, дидактичні матеріали тощо.

- Якість проведення навчальних занять (через аналіз уроків).

Проведення уроків у новій, нетрадиційній ігровій формі: урок-аукціон, урок-вікторина, урок-екскурсія (подорож), урок-диспут тощо. Найрезультативнішим є той урок, на якому оптимально та раціонально підібрані  навчальні форми і методи, поєднані традиційні та нетрадиційні підходи до проведення навчального заняття. Навчальне заняття повинно містити таке, що викликає подив, захоплення, інтерес – одним словом те, що учні будуть пам’ятати.

Конспект – це творчість вчителя, це його професійний почерк. У деяких випадках учителі користуються «готовими» поурочними планами-конспектами. Це правомірно, якщо такі напрацювання мають гриф і їх «Рекомендовано МОНУ» або «Схвалено». Вчитель є автором сценарію і виконавцем уроку  сам. Навчальні можливості дітей конкретного класу знає тільки він, і тому саме він є відповідальним за успіх чи провал будь-якого уроку, а не автор «готових» методичних розробок.

- Моніторинг досягнення  учнями  результатів навчання (компетентностей), що  включає збір, збереження (формування бази даних), опрацювання  (аналіз і оцінка) та розповсюдження інформації про якість освіти в ньому,  прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки і основних тенденцій його розвитку, розробку науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо покращення ефективності діяльності.

- Мета спостереження – охарактеризувати якісний рівень організації освітньої діяльності в навчальному закладі, спрямований на особистісний інтелектуально-творчий розвиток школярів та забезпечення їхніх освітніх запитів, а також виявити чинники, що на нього впливають. Дослідження є комплексним і спрямоване на безперервне відстеження умов, процесу й результатів освітньої діяльності закладу, у ході якого – фіксацію якісних чинників розвитку за етапами (початок навчального року – процес навчання – кінець навчального року). Суб'єкти  внутрішкільного  моніторингу:  педагогічний колектив,  адміністрація,  учні,  батьки.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-  оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-  контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-  моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу

освіти;

-  створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма  передбачає досягнення учнями результатів навчання

(компетентностей), визначених Державним стандартом.

   Відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затверджено наказом МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 впроваджується дистанційна форма навчання. Заклад освіти може визначити такий режим роботи, за якого учні почергово відвідують заклад освіти для очних занять, решту часу навчаючись дистанційно. Обов’язково  враховуються інтереси учнів під час дистанційного навчання.

Технології дистанційного навчання дозволяють продовжувати освітній процес під час карантину, воєнного часу та інших надзвичайних обставин.

7. Опис інструментарію оцінювання.

Оцінювання – структурний елемент процесу навчання, який відповідно до принципів систематичності, послідовності, міцності знань здійснюється протягом певного періоду навчання. Зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Основні принципи оцінювання: справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне.

  Справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із найважливіших складових уроку. По-перше, кожен учитель чітко визначає мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка. По-друге, формулює  для себе критерії та стандарти оцінювання

Як свідчить сучасна педагогічна практика, в процесі оцінювання рівня навчальних досягнень учнів доречно використовувати два типи критеріїв:

 соціальні та індивідуальні. Інструментарієм соціального оцінювання сьогодні є «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»,  розроблені МОНУ на міжпредметному та предметному рівнях.   Застосування індивідуальних критеріїв дає змогу порівняти результат, отриманий учнем сьогодні, з його попередніми результатами, і тим самим виявляється динаміка його розвитку. Важливим способом індивідуального оцінювання виступає самооцінка, коли кожен учень аналізує свою діяльність, визначити якість своєї роботи та шляхи її підвищення. Під час перевірки роботи учня вчителі здійснює\ють аналогічну діяльність: якщо він погоджується з оцінкою учня, то обводить її, якщо ні – ставить свою, коментуючи її усно або письмово. Коментування оцінки є обов’язковим, незалежно від того, чи відповідь учня є усною чи письмовою. учень не тільки засвоює зміст навчального матеріалу, а й сам контролює і корегує свою пізнавальну діяльність. Це і є ідеальна ситуація з критеріями оцінювання.

Оцінювання учнів 1-4 класів.

Відповідно до наказу МОН України  від 13.07.2021 року №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» оцінювання навчання учнів 1-4 класів закладу здійснюється, враховуючи додаток 1.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне оцінювання;

2) підсумкове оцінювання;

3) державна підсумкова атестація учнів 4 класу здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством.

Формувальне оцінювання – інтерактивний вид оцінювання прогресу здобувачів освіти, що здійснюється для адаптації освітнього процесу.

Метою формувального оцінювання є підвищення якості знань. Формувальне оцінювання завжди є позитивним, спрямоване на розкриття потенціалу кожної дитини, є ціннісним, забезпечує зворотний зв҆язок. Результати формувального оцінювання  виражаються вербальною оцінкою і характеризують процес навчання та досягнення учнів початкової школи. За об҆єктом оцінювання учнів 1-2 класів результат оцінювання – вербальна оцінка, у 3-4 класах – рівнева оцінка. Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти додаток 1.

               Додаток 1

                                                              до методичних рекомендацій  щодо

                                                                      Оцінювання  результатів навчання учнів

                                                 1-4 класів закладів загальної

                                                                   середньої освіти  (наказ МОН України 

                                                      № 813 від 13 липня 2021 року)

   ОРІЄНТОВНА РАМКА
оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів

 закладів загальної середньої освіти

Рівень результатів навчання	Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці
Високий	Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивно-творчому рівні реалізації навчальної діяльності у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: визначає самостійно об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх та взаємопов'язані з ними об'єкти; характеризує об'єкти, визначає їх спільні й відмінні ознаки, властивості; установлює причиново-наслідкові зв'язки між об'єктами; класифікує об'єкти; застосовує й комбінує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей; знаходить за власною ініціативою необхідну додаткову інформацію з доступних джерел, узагальнює її; оцінює достовірність інформації; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему, діаграму) / текстову; прогнозує можливий результат, пропонує/випробовує різні способи виконання завдання; за потреби ставить запитання, що стосуються об'єктів завдань, і пропонує відповіді на них; підтримує дискусію щодо способів та результатів виконання завдань; співвідносить результати виконання завдань з припущеннями, робить висновок про досягнення результатів; обґрунтовує способи виконання завдань та їх результати; аналізує й оцінює їх, самостійно визначає раціональний спосіб/способи подолання виявленого утруднення, планує подальші навчальні дії
Достатній	Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивному рівні реалізації навчальної діяльності в аналогічних типовим навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: визначає самостійно об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх; називає самостійно істотні ознаки об'єктів, визначає спільні й відмінні ознаки, властивості об'єктів; угруповує об'єкти; установлює причиново-наслідкові зв'язки між об'єктами; застосовує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей; знаходить за власною ініціативою необхідну інформацію; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему)/текстову; пояснює спосіб/способи виконання навчальних дій; дотримується послідовності пояснення; за потреби ставить запитання, що стосуються об'єктів завдань; ілюструє розуміння прикладами; контролює дотримання алгоритму дій, перевіряє результати виконання завдань можливими способами, робить висновок про досягнення результатів; визначає утруднення/помилки, знаходить спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами, самостійно виправляє помилки
Середній	Учень/учениця виконує навчальні завдання на репродуктивному рівні реалізації навчальної діяльності у типових навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: визначає об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх; для досягнення результату потребує уточнень завдання; називає істотні ознаки об'єктів, установлює спільні й відмінні ознаки, властивості об'єктів, угруповує об'єкти відповідно до умови за наданими орієнтирами/уточненнями в процесі діалогу з учителем/однокласниками; відтворює навчальні дії за алгоритмом/схемою, водночас потребує роз'яснень для досягнення результату; знаходить інформацію у запропонованих джерелах; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю)/текстову за зразками/за допомогою вчителя; коментує навчальні дії короткими реченнями з опорою на орієнтири (пам'ятку, зразок тощо); наводить приклади; перевіряє спосіб і результат виконання завдань за зразком, констатує правильність/неправильність результату; визначає утруднення/помилки, долає виявлене утруднення / виправляє помилки з допомогою вчителя/однокласників.
Початковий	Учень/учениця виконує навчальні завдання на рівні копіювання зразків після детального кількаразового їх пояснення учителем за допомогою таких навчальних дій: розпізнає і називає об'єкти, про які йдеться в завданнях, за наданими орієнтирами; називає окремі ознаки об'єктів; відтворює окремі операції навчальних дій для досягнення результату, зокрема копіює зразок; знаходить інформацію у запропонованому джерелі за наданим орієнтиром (малюнком, ключовим словом, порядковим номером речення тощо); відтворює частини почутої/побаченої/прочитаної інформації усно / за допомогою малюнка; коментує окремі операції короткими репліками на основі пропонованих запитань; співвідносить результат виконання завдання із зразком; констатує за підказкою правильність/неправильність результату

Педагогічні працівники дотримуються алгоритму діяльності під час організації формувального оцінювання, визначеного у методичних рекомендаціях щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.

Підсумкове оцінювання – тип оцінювання, який використовують на завершальному етапі певного періоду навчання.

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов҆язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/ освітньою програмою. Об҆єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Підсумкова (річна) оцінка визначається з урахуванням діагностувальної роботи (в разі проведення) та фіксується у класних журналах і свідоцтвах досягнень.

Державна підсумкова атестація – форма контролю відповідності результатів навчання здобувачів освіти вимогам державного стандарту. Здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, відповідно до установленого порядку.

Метою державної підсумкової атестації є моніторинг якості освітньої діяльності закладу та якості освіти. Результати державної підсумкової атестації не впливають на підсумкову річну оцінку учнів.

Оцінювання учнів 5 класу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» №№4.5\2303-21 від 06 серпня 2021 року здійснюється оцінювання учнів 5-го класу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:

• • розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

 комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

• •  планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією; 
  • рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Розрізняється поточне формувальне оцінювання та підсумкове (семестрове, річне).

Підсумкове – отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітніх компонентів. Надає оціночні судження, застосовується відповідно до стандарту, вказує на недоліки, здійснюється після завершення навчання. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти. Педагогічна рада приймає рішення про оцінювання результатів навчання, проведення семестрової атестації, про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.  

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року. Річне оцінювання на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок, враховуючи динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року і також може підлягати коригуванню (триденний термін після виставлення оцінки).

 Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.

Поточне формувальне оцінювання здійснюється з метою допомогти учням досягти  кращих результатів. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою та критерії оцінювання. Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності. У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Додатку [2].

                                                                                                                                           Додаток 2

                                                                           відповідно до додатку 1 методичних

                                                                           рекомендації щодо особливостей організації
                                                                           освітнього процесу у першому  (адаптивному)
                                                                           циклі / 5 класах закладів загальної середньої
                                                                           освіти за Державним стандартом базової
                                                                           середньої освіти в умовах реалізації концепції
                                                                          «Нова українська школа» (наказ МОН України

                                                                           (№4.5/2303-21 від 06.серпня 2021р).                  

                         Орієнтовний перелік  інструментів формувального оцінювання

№	Назва	Опис інструмента
1	Аналіз портфоліо	Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання
2	Відповідь хором	Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо
3	Візьми і передай	Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі
4	Внутрішнє / зовнішнє коло	Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється
5	Газетний заголовок	Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події
6	Гра в кубик	Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати
7	Доповни думку	Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні
8	Есе «хвилинка»	Питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини
9	Запис у журнал	Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене
10	Записні книжки учнів	Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися?
11	Збір ідей	Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них а аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі
12	З-Х-В та ЗХВ+	Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+) просить учнів класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене
13	Картка на вихід	Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо
14	Концептуальна карта	Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв’язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття
15	Лідер за номером	Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає
16	Найзаплутаніший (або найясніший) момент	Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»?
17	Перевірка неправильного розуміння	Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно»
18	Перефразування	Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми
19	Підбиття підсумків	Форма роздумів одразу після певного виду роботи
20	Підказка за аналогією	Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії: (певне поняття, принцип або процес) ________ виглядає як _______________тому що ___________________
21	Підсумок А-Б-В	Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов’язане з вивченою темою
22	Підсумок або питання на картках	Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами: (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання
23	Підсумок одним реченням	Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми
24	Підсумок одним словом	Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему
25	Подумай – запиши – обговори в парі – поділися	Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу
26	Подумай – розкажи в парі	Вчитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі
27	Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2)	За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив’язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу
28	Рішення-рішення	Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення
29	Самооцінювання	Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки
30	Семінар за Сократом	Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань
31	Сигнали руками	Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: «Розумію ______ і можу пояснити» (наприклад, великий палець вгору). «Ще не зовсім розумію _______» (наприклад, великий палець вниз). «Не впевнений щодо ______» (наприклад, помахати рукою)
32	Скажи щось	Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео
33	Сортування слів	Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями
34	Спінер ідей	Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося»
35	Спостереження	Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження
36	Тестування	За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять. Орієнтовні типи тестових завдань: Декілька правильних варіантів Правильно/Неправильно Коротка відповідь Знайди відповідність Розширена відповідь
37	Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений)	Учні дають вчителеві зворотний зв’язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння
38	Усне опитування	Учитель пропонує учнями відповісти на запитання, наведені нижче: Чим це _________схоже на/відрізняється від_________? Які характерні риси/елементи________________? Як іще можна показати/проілюструвати________? У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль _____________? Як _________стосується ________________? Які ідеї / деталі можна додати до_______________? Наведіть приклад ___________________? Що не так з___________________? Який висновок ви могли б зробити з__________________? Які висновки можна зробити з___________? На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити? Що ви можете сказати про ____________________? Що може статися, якщо _______________ ? Які критерії можна взяти для оцінки ________________? Які докази підтверджують____________________? Як ми можемо довести / підтвердити ______________? Як це можна розглядати з точки зору_______________? Які альтернативи ____________________ слід розглянути? Який підхід/стратегію ви могли б використати для _____?
39	Учнівська конференція	Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння
40	Хрестики-нулики	Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев’яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань
41	Хто швидше?	Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки / екрану. З’являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає
42	Швидкий запис	Попросіть учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження
43	Шкала Лайкерта	Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, «Герой (ім’я) не повинен був робити (що саме).» повністю погоджуюся не погоджуюся погоджуюся повністю погоджуюся
44	3-2-1	Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося; три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _; три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня; три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати; три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв’язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували)
45	Трихвилинна пауза	Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив’язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз’яснень. Я змінив(ла) ставлення до…. Я більше дізнався(лася) про… Мене здивувало… Я почувався(лася)…
46	Є питання, в кого є відповідь?	Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує класу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну

Формувальне оцінювання завжди є позитивним, спонукає до дії, спрямоване на розкриття потенціалу кожної дитини, є ціннісним, забезпечує зворотній зв҆язок, здійснюється під час навчання. Зворотний зв'язок надають у письмовій, усній, електронній формі. Учителі проводять рефлексію, з метою формування вмінь аналізувати власну навчальну діяльність, спрямовують учнів на спостереження, осмислення своїх суджень і дій. Учні активні учасники у процесі оцінювання, застосовують критерії, шляхом самооцінювання, взаємооцінювання.

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв: розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом; комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій); планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією; рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі освіти можна застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти (Додаток [3])

                                                                                                                                         Додаток 3

                                                                              відповідно до додатку 2 методичних

                                                                              рекомендації щодо особливостей організації
                                                                              освітнього процесу у першому  (адаптивному)
                                                                              циклі / 5 класах закладів загальної середньої
                                                                              освіти за Державним стандартом базової
                                                                              середньої освіти в умовах реалізації концепції
                                                                             «Нова українська школа» (наказ МОН України

                                                                              (№4.5/2303-21 від 06.серпня 2021р).                  

ОРІЄНТОВНА РАМКА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (5 клас)

Рівні Категорії критеріїв	Початковий рівень 1 – 3 балів	Середній рівень 4 – 6 балів	Достатній рівень 7 – 9 балів	Високий рівень 10 – 12 балів
Планування та здійснення навчального пошуку, аналіз текстової та графічної інформації	Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: планує й здійснює навчальний пошук; опрацьовує текстову та/або графічну інформацію	Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: планує й здійснює навчальний пошук; ставить запитання до змісту навчального матеріалу; опрацьовує й інтерпретує текстову та/або графічну інформацію без істотних змістових і логічних неточностей	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя або інших осіб: планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить уточнювальні запитання; використовує інформацію з кількох джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію; порівнює інформацію з кількох джерел	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить запитання на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків; використовує інформацію з різних джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію; аналізує й порівнює інформацію з різних джерел; критично оцінює надійність джерела й достовірність інформації
Комунікація, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій	Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення; відтворює почуту або прочитану інформацію, допускаючи істотні змістові та/або логічні неточності	Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення; відтворює почуту або прочитану інформацію без істотних змістових та/або логічних неточностей; презентує результати своєї навчальної діяльності	Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення; висловлює власну думку й наводить приклади на її підтвердження; презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності)	Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення; висловлює й логічно обґрунтовує власну думку, наводить приклади на її підтвердження; творчо презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності)
Виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом	Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя або інших осіб: виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка її виконання; розпізнає, називає окремі об’єкти вивчення	Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: виконує навчальну дію із застосування знань, що охоплюються навчальним матеріалом, за зразком; може порівняти окремі об’єкти вивчення	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, у типових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме: формулює проблемні питання, пропонує можливі способи виконання завдання або розв’язання проблеми; складає план для виконання / розв’язання відповідно до інструкцій та/або успішно виконує окремі етапи такого виконання / розв’язання; може аналізувати та порівнювати об’єкти вивчення	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, для виконання практичних завдань та/або розв’язання повсякденних проблем у нетипових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме: формулює проблемні питання, висуває гіпотези; успішно виконує завдання або розв’язує проблему відповідно до інструкцій; обґрунтовує обраний спосіб розв’язання / виконання, спираючись на знання й досвід; може класифікувати й узагальнювати об’єкти вивчення
Рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності	Учень / учениця розпізнає помилки, логічні або змістові неточності в результатах навчальної діяльності після того, як на них вказує вчитель	Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: розпізнає й виправляє окремі помилки та робить часткові уточнення в результатах навчальної діяльності	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб : успішно виправляє окремі помилки й робить часткові уточнення в результатах власної навчальної діяльності;визначає окремі труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності й можливі шляхи їх подолання	Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб аналізує результати власної навчальної діяльності із застосуванням критеріїв оцінювання, успішно виправляє помилки й робить уточнення;визначає труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності, та можливі шляхи їх подолання

У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий. Заклад загальної середньої освіти може здійснювати підсумкове та, у разі застосування, проміжне, оцінювання результатів навчання за рівневою, 12-бальною або за власною шкалою оцінювання, затвердженою рішенням педагогічної ради, – за умови затвердження правил переведення до системи (шкали) оцінювання, визначеної законодавством. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством. Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, рекомендуємо у першому семестрі 5-го класу підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендуємо при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику. Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)). Також заклад освіти може використати Орієнтовні вимоги до критеріїв та шкал оцінювання (Додаток 4).

                                                                                                                                                                                                     Додаток 4

                                                                            відповідно до додатку 3 методичних

                                                                            рекомендації щодо особливостей організації
                                                                            освітнього процесу у першому  (адаптивному)
                                                                            циклі / 5 класах закладів загальної середньої
                                                                            освіти за Державним стандартом базової
                                                                            середньої освіти в умовах реалізації концепції
                                                                            «Нова українська школа» (наказ МОН України

                                                                           ( №4.5/2303-21 від 06.серпня 2021р).                  

Орієнтовні вимоги до критеріїв і шкал оцінювання[1]
Інструмент для оцінювання якості критеріїв і шкал оцінювання

Критерій	1 Незадовільно	2 Задовільно	3 Добре	4 Відмінно
Чіткість і зрозумілість критеріїв	Критерії є незрозумілими, не стосуються змісту навчальної програми або за змістом істотно перекривають один одного	Критерії можна зрозуміти, але вони недостатньо чітко розмежовуються між собою або не повністю відповідають змісту навчальної програми та/або виду навчальної діяльності	Критерії загалом є зрозумілими, чітко розмежовуються між собою й загалом відповідають змісту навчальної програми та виду навчальної діяльності	Кожен критерій є виразним і чітко окресленим, повністю відповідає змісту навчальної програми й виду навчальної діяльності
Чіткість розмежування між рівнями досягнень	Неможливо або майже неможливо розрізнити рівні досягнень між собою	Рівні досягнень можна розрізнити між собою, але розмежування недостатньо чітке	Розмежування між рівнями досягнень є очевидним	Кожен рівень досягнень є чітко окресленим і кожен наступний рівень відрізняється від попереднього за чіткими й логічними ознаками
Надійність шкали оцінювання	Перехресне оцінювання часто призводить до істотних відмінностей у результатах	Перехресне оцінювання іноді призводить до відмінних результатів	Є загальна узгодженість між результатами при перехресному оцінюванні (різниця менше 5-10% або ½ рівня)	Результати перехресного оцінювання є послідовно однаковими
Обізнаність учнів про критерії та шкалу оцінювання	Учні не знають про критерії та шкалу оцінювання	Учні знають про критерії та шкалу оцінювання і мають певне уявлення про очікувані результати їх навчальної діяльності	Критерії та шкала оцінювання відкрито використовуються для презентації завдання й супроводу учнів	Критерії та шкала оцінювання є предметом обговорення й постійного супроводу учнів у процесі навчальної діяльності
Підтримка розвитку метакогнітивних навичок учнів	Учні не знають про критерії та шкалу оцінювання і не можуть використовувати її для регулювання власної навчальної діяльності	Учнів повідомлено про критерії та шкалу оцінювання, але під час навчальної діяльності критерії та шкала не перебувають у фокусі уваги	Учні знають про критерії та шкалу оцінювання як про інструмент, що допомагає зрозуміти, чого вони навчаються, що їм вдається добре, а над чим треба попрацювати	Критерії та шкала оцінювання постійно перебувають у фокусі уваги і використовуються як інструмент, що допомагає учням зрозуміти, чого вони навчаються, що їм вдається добре, а над чим треба попрацювати
Участь учнів у розробленні та застосуванні критеріїв і шкали оцінювання	Учні не беруть участі ні в розробленні, ні в застосуванні критеріїв і шкали оцінювання в процесі навчання	Учням пропонують готові критерії та шкалу оцінювання для можливого самооцінювання в процесі навчання	Учні обговорюють і надають пропозиції до проєкту критеріїв і шкали, є відповідальними за їхнє застосування для самооцінювання та/або взаємооцінювання в процесі навчання	Учителі й учні разом відповідають за розроблення критеріїв і шкал оцінювання; учні постійно застосовують їх для самооцінювання й узаємооцінювання в процесі навчання

                                                                                                                               

Шкала оцінювання критеріїв:

0 – 5.0 = потребують доопрацювання     

5.5 – 7.5 = застосовні                     

8.0 – 10 = добре           

10.5 – 12.0 = відмінно

Кожний показник рівня 1 = 0.5 балів, рівня 2 = 1.0 бал, рівня 3 = 1.5 бали, рівня 4 = 2.0 бали.

За кожним критерієм кількість балів визначається лише за одним рівнем.

  Оцінювання учнів 6-9 класів.

 Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи (6-9 класи) здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 р. № 1222, зі змінами, «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»), додаток 2 до наказу МОН України від 21.08.2013 р. №1222. Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І ­ початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

•      називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

•      за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ ­ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ ­достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV ­ високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

    Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.  Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 р. № 762 (зі змінами). Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).

    Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні 9-го класу  мають пройти державну підсумкову атестацію з державної мови, математики та інших предметів, яка проводиться відповідно до Порядку проведення ДПА, затвердженого наказом МОН України.

  У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон), оцінювання може проводитися достроково або в екстернатній формі.

Додаток5

Навчального плану 1-4 класів

 Гришинського ЗЗСО І-ІІ ступенів

Роменської міської ради

Сумської області

2022-2023 н.р.

Освітня галузь	Предмет	Кількість годин
		1	2	3	4
Інваріантний  складник
Мовно-літературна: Українська мова і література	Українська мова	7	7	7	7
Іншомовна	Англійська мова	2	3	3	3
Математична	Математика	4	4	4	4
Природнича	Я досліджую світ	3	3	3	3
Громадянська й історична
Соціальна, здоров’язбережувальна
Інформатична	Інформатика	-	1	1	1
Технологічна	Дизайн і технології	1	1	1	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1	1
	Образотворче мистецтво	1	1	1	1
Фізкультурна*	Фізична культура	3	3	3	3
Усього		19+3	21+3	22+3	22+3
Варіативний складник
Додаткові години	Українська мова
	Математика
Загальнорічна кількість навчальних годин		22	24	25	25
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня		20	22	23	23
Сумарна кількість навчальних  годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		22	24	25	25

Додаток 6

Навчальний план

5-9 класів  Гришинського ЗЗСО І – ІІ ступенів

                             Роменської міської ради Сумської області

2022-2023 н.р.

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		5 (НУШ)	6	7пед патр	8пед патр	9
Мови і літератури	Українська мова	5	3,5	2,5	2	2
	Українська література	2	2	2	2	2
	Іноземна мова(англ. м.)	3	3	3	3	3
	Зарубіжна література	2	2	2	2	2
Суспільство –знавство	Історія України	1	1	1	1,5	1,5
	Всесвітня історія	-	1	1	1	1
	Правознавство	-	-	-	-	1
Мистецтво	Музичне мистецтво	1	1	1	-	-
	Образотворче мистецтво	1	1	1	-	-
	Мистецтво	-	-	-	1	1
Математика	Математика	5	4	-	-	-
	Алгебра	-	-	2	2	2
	Геометрія	-	-	2	2	2
Природо-знавство	Природознавство	2	-	-	-	-
	Біологія	-	2	2	2	2
	Географія	-	2	2	2	1,5
	Фізика	-	-	2	2	3
	Хімія	-	-	2	2	2
Технології	Трудове навчання	2	2	1,5	1,5	1
	Інформатика	1	1	1	2	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1	1	1	1
	Фізична культура	3	3	3	3	3
Разом		29	29,5	32	32	33
Додатковий час на базові предмети
Всього		29	29,5	32	32	33

                                                                                                                                       

                                                                                                                        Додаток 7

Навчальні плани

7 класу(педагогічний патронаж)  Гришинського ЗЗСО І – ІІ ступенів

                             Роменської міської ради Сумської області

2022-2023 н.р.

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у учня
		Браташ	Васьків	Петрівна	Салівон	Всього
Мови і літератури	Українська мова	0,625	0,625	0,625	0,625	2,5
	Українська література	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Іноземна мова(англ. м.)	0,75	0,75	0,75	0,75	3
	Зарубіжна література	0,5	0,5	0,5	0,5	2
Суспільство -знавство	Історія України	0,25	0,25	0,25	0,25	1
	Всесвітня історія	0,25	0,25	0,25	0,25	1
	Правознавство	-	-	-	-	-
Мистецтво	Музичне мистецтво	0,25	0,25	0,25	0,25	1
	Образотворче мистецтво	0,25	0,25	0,25	0,25	1
	Мистецтво	-	-	-	-	-
Математика	Математика	-	-	-	-	-
	Алгебра	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Геометрія	0,5	0,5	0,5	0,5	2
Природо-знавство	Природознавство	-	-	-	-	-
	Біологія	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Географія	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Фізика	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Хімія	0,5	0,5	0,5	0,5	2
Технології	Трудове навчання	0,375	0,375	0,375	0,375	1,5
	Інформатика	0,25	0,25	0,25	0,25	1
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	0,25	0,25	0,25	0,25	1
	Фізична культура	0,75	0,75	0,75	0,75	3
Разом		8	8	8	8	32
Додаткові години
Всього		8	8	8	8	32

Додаток 8

                                             Навчального плану

8 класу ( педагогічний патронаж) Гришинського ЗЗСО І – ІІ ступенів

                             Роменської міської ради Сумської області

2022-2023 н.р.

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у учня
		Величко	Руденко	Сідельнік	Сергійчук	всього
Мови і літератури	Українська мова	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Українська література	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Іноземна мова(англ. м.)	0,75	0,75	0,75	0,75	3
	Зарубіжна література	0,5	0,5	0,5	0,5	2
Суспільство -знавство	Історія України	0,375	0,375	0,375	0,25	1,5
	Всесвітня історія	0,25	0,25	0,25	0,25	1
	Правознавство	-	-	-	-	-
Мистецтво	Музичне мистецтво	0,25	0,25	0,25	0,25	-
	Образотворче мистецтво	0,25	0,25	0,25	0,25	-
	Мистецтво	-	-	-	-	1
Математика	Математика	-	-	-	-	-
	Алгебра	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Геометрія	0,5	0,5	0,5	0,5	2
Природо-знавство	Природознавство	-	-	-	-	-
	Біологія	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Географія	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Фізика	0,5	0,5	0,5	0,5	2
	Хімія	0,5	0,5	0,5	0,5	2
Технології	Трудове навчання	0,375	0,375	0,375	0,375	1,5
	Інформатика	0,25	0,25	0,25	0,25	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	0,25	0,25	0,25	0,25	1
	Фізична культура	0,75	0,75	0,75	0,75	3
Разом		8	8	8	8	32
Додаткові години
Всього		26+3	29 +3	29,5+3	30,5+3	33+3